Адсорбція на розподілі поверхні газ-рідина. Вимір поверхневого натягу, поверхневої активності та адсорбції розчинів спиртів. Лабораторна робота 1. Визначення адсорбції спиртів на поверхні розділу рідина – газ
Конспект
Поверхневий натяг
- Адсорбція, змочування, адгезія — поверхневі явища.
- Найбільший поверхневий натяг серед звичайних рідин — у води.
- Вимірюють сталагмометром (метод лічби крапель).
- Поверхневий натяг розчинів ПАР розраховують за рівнянням Шишковського (пропіонова, глутамінова кислота).
ПАР і ПІР
| Група | Приклади | Вплив на натяг |
|---|---|---|
| ПАР (поверхнево-активні) | дифільні молекули: карбонові кислоти (масляна, валеріанова, капронова), спирти, мила (натрію стеарат) | знижують |
| ПІР (поверхнево-неактивні) | неорганічні кислоти, основи, солі (NaCl, HCl, NaOH), сахароза | підвищують або не змінюють |
Правило Траубе–Дюкло
Подовження вуглеводневого радикала на одну групу CH₂ збільшує поверхневу активність у 3–3,5 раза (≈ 3,2). На 3 групи CH₂ — у 3³ = 27 разів.
Тому з кислот однакової концентрації найнижчий поверхневий натяг — у найдовшої (капронова C₆, далі валеріанова, масляна).
Якщо розчинена речовина адсорбується сильніше за розчинник — позитивна адсорбція (ПАР).
Тригери
15 тригерівФормулювання з умов задач, які одразу вказують на правильну відповідь.
Перейдіть у додаток, щоб дізнатися більшеПастки
2 пасткиТипові помилки й підступні варіанти відповідей з цієї теми.
Перейдіть у додаток, щоб дізнатися більше