Фізична та колоїдна хімія · Тема 19

Стійкість і коагуляція колоїдних розчинів. Фактори стійкості. Взаємна коагуляція. Колоїдний захист

Конспект

Коагуляція — злипання колоїдних частинок. Згортання крові — теж коагуляція.
Іон-коагулятор має заряд, протилежний заряду гранули.
Взаємна коагуляція — зливання золів із протилежно зарядженими гранулами.
Звикання золю — при повільному додаванні електроліту коагуляція настає при більшій концентрації (так само при повільному введенні електролітів у тканини).
Кінетика швидкої коагуляції за Смолуховським — рівняння другого порядку.
Осідання дисперсних частинок характеризує константа седиментації.

Явище	Суть	Приклад
Адитивність	дія сумується	K⁺, Na⁺ (однаковий заряд)
Синергізм	дія посилюється	LiCl + CaCl₂
Антагонізм	електроліти протидіють один одному	Al(NO₃)₃ + K₂SO₄

Підвищення агрегативної стійкості ліофобних золів додаванням ВМС (желатин, білки). Стабілізатори — речовини, що адсорбуються і знижують міжфазний натяг.
Протаргол, коларгол — колоїдне срібло, захищене білками. ВМС у коларголі підвищує агрегативну стійкість.
В організмі ВМС утримують кальцію фосфат і карбонат у розчині, перешкоджають відкладенню холестерину. Гепарин діє за механізмом колоїдного захисту.
Мірою захисної дії є захисне число.
Сенсибілізація — дуже мала кількість ВМС знижує стійкість золю.

20 тригерів

Формулювання з умов задач, які одразу вказують на правильну відповідь.

3 пастки

Типові помилки й підступні варіанти відповідей з цієї теми.